Медіація — це сучасний спосіб вирішення конфліктів без суду. У її центрі — фігура медіатора, людини, яка допомагає сторонам суперечки знайти спільну мову та дійти згоди без примусу, без переможців і переможених.
У світі це давно визнана і усталена практика вирішення конфліктів, а в Україні його роль лише починає активно зростати.
Хто такий медіатор?
Медіатор — це нейтральний посередник, який не стає на чийсь бік і не ухвалює рішень замість сторін. Його завдання — допомогти людям, які перебувають у конфлікті, самостійно знайти вихід із ситуації, зберегти гідність і побудувати діалог.
На відміну від адвоката чи судді, медіатор не вирішує, хто має рацію. Він організовує процес так, щоб обидві сторони могли висловити свої інтереси, потреби й почуття, почути один одного, а далі у спокійному режимі спільно сформувати рішення, яке буде прийнятне для всіх.
У яких ситуаціях варто звертатись до медіатора?
До медіатора варто звертатись лише тоді, коли обидві сторони справді бажають вирішення конфлікту найпростішим і найдешевшим у всіх сенсах способом. Медіатор, це умовно десь по середині між психологом і юристом.
Медіацію використовують у багатьох сферах:
- сімейні конфлікти — розлучення, поділ майна, спілкування з дітьми;
- спадкові суперечки — розподіл спадку між родичами;
- бізнес-конфлікти — непорозуміння між партнерами, постачальниками, клієнтами;
- сусідські та побутові конфлікти.
Чому варто обрати медіацію?
Медіацію обирають через її переваги, порівняно із іншими способами вирішення конфліктів:
- Швидкість — процес займає від кількох годин до кількох зустрічей.
- Конфіденційність — усе, що сказано на медіації, залишається між сторонами.
- Добровільність — ніхто нікого не змушує до рішення.
- Контроль — рішення ухвалюють самі сторони, не суд.
- Збереження стосунків — важливо там, де є емоційний чи діловий зв’язок.
- Мінімальні витрати — у порівнянні з судовими процесами.
Хто може стати медіатором?
В Україні медіатором може стати людина, яка пройшла спеціальне навчання з медіації. Це можуть бути:
- психологи;
- юристи;
- соціальні працівники;
- педагоги;
- нотаріуси;
- менеджери або підприємці.
Головне — не професія, а володіння навичками медіації: вміння слухати, підтримувати баланс, будувати довіру та фокусувати увагу на спільному вирішенні.
Медіація — це не слабкість, а зрілість
Багато людей вважає, що звернення до медіатора — це ознака програшу чи слабкості. Насправді — це прояв відповідальності й бажання вирішувати проблеми мирно. Медіація навчає слухати, домовлятися й шукати рішення, які задовольнять обидві сторони, без боротьби.
Вирішення спорів завдяки медіації мінімізує втрати для обох сторін, і збільшує шанси визнання рішення обома сторонами, що робить його більш надійним і сталим.
У країнах Європи та Північної Америки медіація стала нормою. Україна — на шляху до цього. І що більше людей дізнаватиметься, хто такі медіатори і як вони працюють, то швидше ми будемо переходити від конфліктів до діалогу.